МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – винуваті люди. Не вживеться щира мова з кволими рабами, В яких думка...
More
МОВА ВЕЛИЧАВА Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – винуваті люди. Не вживеться щира мова з кволими рабами, В яких думка на припоні, язик за зубами. У чиновницьких чуланах, де столи дубові, Де неволя і сваволя, тісно нашій мові. По крамницях та пивницях, де й повітря п’яне, Гасне, в’яне слово наше степове, духмяне. Не для “куплі” мова наша і не для “продажі”. Не для того, щоб базікать на ледачім пляжі. Наше слово не ввібгати у сухі трактати, Щоб лакейством хліба кусень підло заробляти, Щоб брехати, щоб дурити, забивати баки, Позичаючи нахабно очі у собаки. На зачовганих асфальтах, де смолою пахне, Наше слово крила губить, Наша мова чахне… Павло Глазовий
Less
