Учися керувати силою свого голосу. — Хто понесе борошно додому? — спитала ку- рочка. Поклич мишку тихим голосом: — Я — ні, — сказала мишка. — Мишко. Мишко. — Я теж ні, — сказав півник. Поклич голосніше: Понесла курочка сама борошно додому. — Мишко! Мишко! —...
More
Учися керувати силою свого голосу. — Хто понесе борошно додому? — спитала ку- рочка. Поклич мишку тихим голосом: — Я — ні, — сказала мишка. — Мишко. Мишко. — Я теж ні, — сказав півник. Поклич голосніше: Понесла курочка сама борошно додому. — Мишко! Мишко! — Хто замісить тісто на хліб? — спитала курочка. А тепер іще голосніше: — Я — ні, — сказала мишка. — Я теж ні, — сказав півник. — Ми-и-шко! Ми-и-шко! Замісила курочка тісто сама. — Хто затопить піч? — спитала вона. Прочитай правильно — Я — ні, — сказала мишка. Мірошник, курчатками. — Я теж ні, — сказав півник. за-куд-ку-да-ка-ла закудкудакала Тож запалила курочка вогонь у печі сама. — Хто спече хліб? — запитала вона. — Я — ні, — сказала мишка. Угорська народна казка — Я теж ні, — сказав півник. Переклад Костянтина Бібікова Спекла курочка хліб сама. — А хто ж їстиме хліб? — запитала курочка, коли КУРОЧКА, МИШКА ТА ПІВНИК вже спекла хліб. Жили собі, були собі курочка, мишка та півник. — Я! — сказала мишка. Якось курочка знайшла житнє зе
Less
