Їх душі - горіння і криця У нашому завжди гурті, Братів по далеких в'язницях І тих, що упали, братів! (О. Ольжич) У радянські часи його ім’я було під жорстоким "табу". Водночас без цієї людини неможливо уявити культурне та політичне життя української нації...
More
Їх душі - горіння і криця У нашому завжди гурті, Братів по далеких в'язницях І тих, що упали, братів! (О. Ольжич) У радянські часи його ім’я було під жорстоким "табу". Водночас без цієї людини неможливо уявити культурне та політичне життя української нації у 1920-1940-х рр. Житомир – рідне місто поета. Саме тут він народився 8 липня 1907 року. Батько Олега – відомий український поет Олександр Олесь (Олександр Iванович Кандиба), був нащадком давнього козацького роду. Мати – Віра Антонівна Свадковська, учителька. Сім'я була інтелігентна, українофільська. Малий Олег виховувався в українському дусі, що вже було викликом тогочасному російському режиму. У жовтні 1909 року Олександр Олесь змушений був влаштуватися ветеринаром на роботу на київські скотобійні, де він прослужив аж до початку 1919 року. Родина Кандиб переїздить до Пущі-Водиці – передмістя Києва сільського типу. Олег був свідком бурхливих і трагічних подій української революції 1917 року. У 1919 році його батько стає культурним а
Less
